01.09.2022

З  01 вересня  2022 року в ДНЗ №45 «Теремок» реогранізовано  групу загального розвитку в інклюзивну групу для виховання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Відкриття інклюзивної групи - це крок назустріч дитині, це нові підходи до навчання  дітей з особливостями психофізичного розвитку.   Головний принцип роботи  інклюзивної групи ДНЗ № 45 -  не дитина повинна підлаштовуватися під загальну систему освіти, а саму систему потрібно спрямувати на урахування потреб кожної окремої дитини з особливими освітніми потребами. Саме при такому підході в освітньому процесі - переваги отримують всі.

Для забезпечення результативності корекційно-розвиткової роботи, координації діяльності всіх учасників освітнього процесу в інклюзивній групі, наказом завідувача ДНЗ №45 Мазуренко Г.Ф., створено Команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами у складі:

- Мазуренко Г.Ф., завідувач ДНЗ;

- Вовк В.П. - вихователь-методист;

- Дяченко В.М. - практичний психолог;

- Вернигор Н.К.- сестра медична старша;

- Голуб Н.П.  - вихователь;

- Свята І.М. – вихователь;

- Душка Н.В. - асистент вихователя;

- батьки дітей.

 

Основні завдання, які визначила Команда психолого - педагогічного супроводу дітей з ООП:

1. Збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки, вжиття адекватних заходів.

 2. Всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці;

3. Прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.

4. З’ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних  якостей.

 5. Розробка та реалізація Індивідуальної програми розвитку дитини.

 6. Моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування і вирішення складних, конфліктних ситуацій.

 

 

7. Ведення документації, що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень успішності; збір портфоліо. 

05.09.2021.

 

Інклюзивна освіта

 

Умови  доступності закладу дошкільної освіти № 45 "Теремок"

для навчання осіб  з особливими освітніми потребами

У ДНЗ 45 Теремок” працює:

  • 1 інклюзивна група для дітей  з освітніми потребами.

Приміщення  обладнані системами центрального опалення та вентиляції, що забезпечують сприятливі мікрокліматичні умови внутрішнього середовища. У закладі дотримується повітряно – тепловий режим.  Чистота повітря у закладі забезпечується регулярністю вологого прибирання, використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

Навчальні меблі  групових кімнат відповідають віковим та морфофункціональним особливостям дітей, враховується специфіка освітнього процесу.

Розташування меблів і обладнання, кімнатних рослин сприяє максимальному використанню денного світла і рівномірному освітленню приміщень. Усі приміщення закладу мають природне освітлення.  З вересня по травень у приміщеннях рівень освітлення підвищується за допомогою штучного освітлення – люмінесцентних ламп. Світло на робочі місця падає ліворуч.

При оздоблені навчальних приміщень враховано такі вимоги: стіни світлих тонів; меблі, парти – кольору натурального дерева; стелі, двері, віконні рами – білі.

Територія, будівля, приміщення ЗДО утримуються в належному стані.

В інклюзивній групі педагоги використовують у роботі з дітьми дидактичний матеріал та обладнання: для розвитку дрібної моторики, бізіборд, рамки Монтессорі, кінетичний пісок, масажні м’ячики.

 

Для дітей діє спортивна зала, де наявне спеціальне обладнання: килимки здоров’я, шведські спортивні стінки, похилі рельєфні дошки, ребристі дошки, фітбольні  м’ячі та інше.

 

Поради  вихователям, в групах яких виховується

дитина з особливими освітніми потребами:

1. Навчіться толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на це дитині.

2. Сприяйте тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятою.

3. Сприяйте   створенню   у   дитячому   колективі   атмосфери   доброзичливості, справедливості й терпимості.

4. Надавайте  індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлюйте дітей з особливими потребами від основної групи дітей.

5. Намагайтеся  наблизити  виховні, навчальні та розвиткові  завдання до потреб  і  можливостей такої дитини.

6. Співпрацюйте  з іншими  педагогами (вчителем - логопедом, практичним психологом), медичними працівниками та батьками в одній  команді.

 

Рекомендації педагогам для успішної взаємодії з сім’ями 

в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами: 

- наголошуйте на цінності дитини та необхідності розвитку її сильних сторін,

- намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію,

- умійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних вад розвитку,

- домовляйтеся з батьками про обмін інформацією про розвиток дитини вдома і в ЗДО,

- боріться зі стереотипами,

- не жалійте батьків, це заважає ефективній взаємодії,

- спільно вирішуйте проблеми,

- плануйте свою діяльність спільно з батьками.

 

Рекомендації  батькам в сім’ях яких виховується

дитина з особливими освітніми потребами:

 

  • поважайте свою дитину,
  • сприймайте її такою, яка вона є,
  • дозволяти їй бути собою,
  • хваліть і заохочуйте до пізнання нового,
  • стимулюйте до дії через гру,
  • розмовляйте з дитиною, слухайте її, спостерігайте за нею,
  • підкреслюйте її сильні сторони,
  • впливайте на дитину проханням – це найефективніший спосіб дати їй інструкції.

10.09.2021

 

Організація соціальної взаємодії направленої на гармонізацію дитячих взаємовідносин в інклюзивній групі ЗДО

Методичні рекомендації для педагогів інклюзивних груп

  • Для ефективного розвитку соціальних вмінь у дітей з особливостями психофізичного розвитку    створюйте  таке середовище, в якому б усіх дітей  сприймали і поважали.
  • Пам’ятайте, кожній дитині властивий свій темперамент, рівень розвитку та індивідуальні особливості.  Намагайтесь толерантно сприймати людські відмінності і навчати цьому малят.
  • Дитина з ООП не повинна займати особливе становище в групі, вона має  відчувати себе природно, досягати самостійності, наскільки це можливо. Створюйте таку атмосферу взаєморозуміння і взаємодопомоги між дітьми, яка б   могла забезпечити дитині з особливими освітніми потребами можливість  самоствердитися, набути певні навички соціальної поведінки.
  • Сприяйте налагодженню дружніх стосунків дітей природним шляхом. Не намагайтеся примушувати  дітей до дружби, оскільки такі взаємини мають розвиватися безпосередньо. Не приділяйте цьому питанню надмірної уваги й не занадто наполягайте на необхідності взаємодії дітей з особливими потребами та дітей із типовим розвитком. Такими діями ви можете закріпити у свідомості останніх думку про те, що дітям з особливими потребами необхідно допомагати,  а не те -  що слід налагоджувати рівноправні взаємовигідні соціальні стосунки.
  • Вчіть дітей з повагою ставитися до однолітків і додержуватися норм поведінки під час взаємодії, поважати гідність  дітей з особливими потребами. Наприклад, комусь можуть бути неприємні часті торкання. Інколи діти можуть ставитися до дітей з особливими потребами як до   ляльок або домашніх тварин.  
  • Вчинки говорять більше за слова, а тому демонструйте дітям позитивну соціальну поведінку. Якщо вихователь, помічник вихователя в групі  ставитимуться до всіх дітей з повагою, вихованці  діятимуть аналогічно. Якщо ж вони будуть бачити  зверхнє, грубе або неуважне ставлення дорослих один до одного та до вихованців,    вони  будуть наслідувати це під час взаємодії з однолітками. Будь-які дії вихователя в групі не лишаються непоміченими й впливають на дітей.
  • Заохочуйте дітей до співробітництва й взаємній  допомозі. Необхідно зосереджувати увагу на тому, що у всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з іншими.  Вчіть дітей обмінюватися послугами. Це має бути взаємний, а не однобічний процес. Діти з особливими потребами мають не лише отримувати допомогу, а й надавати її іншим.
  • Діти з недостатнім розвитком комунікативних навичок не можуть започаткувати гру, не вміють приєднуватися до неї.  Для розвитку цих умінь потрібна цілеспрямована допомога педагога шляхом моделювання поведінки і підкріплення. Щоб заохотити дитину з ООП до гри, вихователь має приєднатися до гравців, залучити  малюка, а коли він буде здатний самостійно гратися з однолітками, поступово залишити дітей. Інколи необхідне фізичне керування дітьми   з ООП під час гри, доки вони не оволодіють мистецтвом самостійної гри.
  • Діти, що не бажають гратися з однолітками, можуть боятися це робити, діяти дуже повільно або демонструвати агресивність. Щоб сприяти соціальному розвиткові таких дітей, пропонуйте дітям безпечне місце, звідки  вони б могли спостерігати за діяльністю інших дітей. Часто малята багато чому навчаються в такий спосіб і можуть повністю долучитися до гри через спостереження. Використовуйте позитивне схвалення. Посмішка, кивок головою чи погладжування по спині  дитини можуть бути ефективнішими, ніж голосні коментарі перед усією групою.
  • Не примушуйте  дітей брати участь у групових видах діяльності, а приділяйте їм індивідуальну увагу, щоб у них з’явилося почуття  довіри, необхідне для колективної роботи.

Світ  дітей  з  особливими  освітніми  потребами особливий та різнобарвний.  Вони  вчаться  жити  повноцінним  життям,  тому  завдання  дорослих – допомогти  їм  у  цьому, але головне – не нашкодити дитині своїми стараннями. Тож давайте працювати разом і допомагати дітям адаптуватися в нашому непростому світі. І об’єднавши зусилля, ми впевнені   - 

 

кожна дитина знайде своє призначення в житті.

02.09.2021

КОЛИ Є ПОТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ З ДИТИНОЮ В ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР

• дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
• до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
• Ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
• У дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
• Педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
• Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
• Дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ:

• документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• свідоцтво про народження дитини;
• індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
• форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
• попередні висновки ПМПК та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПРОВОДИТЬСЯ ФАХІВЦЯМИ ІНКЛЮЗИВНО-РЕЗУРСНОГО ЦЕНТРУ ІНДИВІДУАЛЬНО ЗА ТАКИМИ НАПРЯМАМИ:

• оцінка фізичного розвитку дитини / визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
• оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
• оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка освітньої діяльності дитини / визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.