Готуємось до занять

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №45 "Теремок" Черкаської міської ради

25.10.2021

ЗАНЯТТЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

ВАЖЛИВО!

ОРІЄНТОВНА СХЕМА САМОАНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

1. Чи відповідає моє заняття програмі?

2. Чи правильно мною були визначені і розв’язані на занятті навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3. Чи оптимально було визначено зміст заняття, чи відповідає він завданням?

4. Що було основним, найсуттєвішим на занятті?Чи зуміла я акцентувати увагу дітей на його вивченні?

5. Чи вдало визначена структура заняття? Чи була організована на занятті робота із формування основних умінь, навичок, інтересів дітей?

6. Які принципи, методи і засоби навчання були використані на занятті?Чи були вдалими вибір і поєднання?

7. Які форми навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на занятті?Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

8. Чи об’єктивно і коректно оцінені мною знання дітей?

9. Чи правильно здійснювався на занятті інструктаж, визначалися обсяг і складність завдань?

10. Чи було воно диференційованим?

11. Що було зайвим у моїй діяльності?

АНАЛІЗ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

І. Загальні відомості про заняття

Дата проведення, ДНЗ, група, прізвище, ім’я та по батькові вихователя, заняття, кількість дітей за списком, кількість присутніх, порядковий номер заняття за планом, де проводиться (у групі; актовій, спортивній залі; логопедичному кабінеті тощо).

Обстановка в групі: чистота, освітленість, провітряність, готовність дітей до заняття. Організація уваги і готовності дітей до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета заняття.

Тип і структура заняття
Доцільність вибору типу і структури стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів заняття. Усвідомлення дітьми виконаних завдань. Ліквідація виявлених недоліків. Оцінювання знань, умінь і навичок дітей. Розподіл часу на занятті. Підбиття підсумків і завершення заняття. Своєчасність застосування ігрових моментів, фізпауз.

III. Зміст заняття

Тема заняття та його відповідність змісту навчальної програми. Актуалізація і корекція опорних понять. Зв’язок із попереднім матеріалом, життям і досвідом дітей. Ефективність використання наочності і ТЗН; проблемність навчання; організація активного мислення. Ефективність методів і прийомів закріплення знань, організація колективних та індивідуальних форм роботи, у тому числі з дітьми із високим і низьким рівнем навчальної мотивації. Актуалізація почуттів і опорних знань.

Ефективність сприйняття й усвідомленості, рівень засвоєння нового матеріалу дітьми.

Принципи, методи і прийоми навчання на занятті

Які принципи, методи і прийоми застосовував вихователь на занятті? (Можна принципи в таблиці: загально-дидактичні, загально-методичні, частково-методичні, спеціальні)

Чи відповідали вони змісту навчального матеріалу, меті і завданням заняття та віковим особливостям дітей?

Як дотримувався вихователь головних вимог до заняття (виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних)? Як здійснювались на занятті дидактичні принципи?

Взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності дітей на занятті. Як розвивалися на занятті спостережливість і логічне мислення дітей? Чи використовувалися прийоми порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації? Як формувалися в дітей уміння вчитися, використовувати наукову інформацію? Прийоми забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом засвоєння. Формування в дітей пізнавального інтересу, оцінно -контрольних суджень, навичок самоконтролю.

Оцінювання знань дітей. Чи було здійснено індивідуалізацію та диференціацію навчальних завдань?

Поведінка дітей на занятті

Якою мірою діти залучені до активної розумово-пізнавальної праці? Спрямованість і сконцентрованість їхньої уваги. Дисципліна дітей на різних етапах заняття й методи та прийоми реагування вихователя на випадки порушення її. Ставлення дітей до вихователя. Прояви організаційної й пізнавальної самостійності дітей.

Поведінка вихователя на занятті

Уміння володіти увагою дітей, організовувати їхню роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця.

Стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий). Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність.
Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція, охайність. Чи користується авторитетом у дітей?

VII. Висновки і пропозиції
Досягнення мети. Виконання плану заняття. Обсяг і якість знань дітей. Виховне, освітнє і розвивальне значення заняття. Що цінного із цього заняття можна взяти для себе або рекомендувати для впровадження в практику інших колег? Поради вихователеві, як закріпити й удосконалити позитивні моменти заняття чи подолати недоліки.

ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1.Усвідомлення мети та структури заняття

- Що конкретно діти будуть вивчати на занятті? Навіщо? Яка роль цього матеріалу в змісті розвитку дітей дошкільного віку?

- Що я сама про цей матеріал знаю?

- З якими іншими поняттями (термінами, закономірностями) пов’язаний запропонований матеріал, із якими поняттями цей матеріал співвідноситься, на які спирається, для яких є базою? Чому саме ці поняття або знання подаються на занятті?

- Що діти вже знають, уміють, про який матеріал дізнаються в майбутньому?

- Які знанні, вміння, навички дітей повинні бути в центрі уваги?

- На які знання, вміння треба спиратися?

- Які навчальні навички дитини необхідно врахувати під час засвоєння матеріалу?

- Можливі мовленнєві помилки дітей.

2.Складання плану (моделі) заняття

- Визначити тип, вид заняття

- Визначення конкретного об’єму нових знань, умінь і навиків для ознайомлення, викладу і формування.

- Висунути головну мету, з’ясувати другорядні цілі, визначити послідовність їх вирішення

- Визначити головні види діяльності дітей на кожному етапі заняття

- Визначити засоби, методи навчання дітей

- Дібрати засоби та способи організації навчальної діяльності дітей

- Не забути про розвивальні та виховні завдання

3.Підготовка матеріалу

- Роздатковий, демонстраційний матеріал

- Дидактичний матеріал

- Художнє слово

4.Продумування ходу заняття

- Який ігровий прийом можна використати?

- Яка мотивація буде покладена в основу діяльності дітей на занятті?

- Яка форма організації дітей і на якому етапі заняття буде більш доцільною? (колективна, індивідуальна)

- Доцільність з’ясування мети заняття задля «вмикання» дітей в активну діяльність

- Що треба зробити, щоб дошкільнята відчули, що якогось знання або вміння їм не вистачає?

- Як треба зробити, щоб це знання або вміння дітям було «необхідним», або виникло бажання більше пізнати, зрозуміти, навчитися?

- Як забезпечити усвідомлення дітьми успіху діяльності (колективного і власного), зміцнення впевненості у своїх можливостях, інтересу та тяги до знань, усвідомлення їх необхідності в житті і діяльності, бажання навчатися.

5.Організація предметно-ігрового середовища

- Що нового з’явиться в куточках предметно-ігрового середовища?

- Як будуть задіяні на занятті стільчики і столи?

- Де краще розташувати ігри для діяльності по підгрупам?

- Що приготувати в куточку образотворчої діяльності (за потребою)

ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ ЗАНЯТЬ

CХЕМИ ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Складання розповідей за картинами

І.Вступна частина(сюрпризний момент,худ.слово,розповідь)

У вступній частині заняття доречно використовувати такі методи та прийоми: Мол.д.в.:немає необхідності проводити вступну бесіду,достатньо звернутися до власного досвіду дітей,який пов’язаний зі змістом картини.Доречно використовувати худ.слово,загадки про головних персонажів картини. Сер.д.в.:мета вступної бесіди,актуалізація набутих дітьми знань,необхідних для обговорення змісту картин.Можна використовувати звернення до колективного та власного досвіду дітей,лексично- граматичні вправи. Старший д.в.:у вступній бесіді доречно дати дітям інформацію про художника,провети узагальнюючу бесіду про пори року,життя тварин,людські стосунки

ІІ.Основна(показ картини,бесіда за змістом картини,зразок розповіді вихователя – мол. та сер. вік,розповіді дітей,стар.вік – самостійне придумування назви картини)

Під час основної частини дітям задають такі запитання: - про загальний зміст та характер картини - аналіз емоційного стану персонажів - естетична оцінка зображуваного - проблемні запитання ,що вимагають від дітей пошуку відповіді на самій картині

ІІІ.Заключна частина

Складання творчої розповіді на словесній основі (придумування за опорними словами)

Словесна діяльність - це спеціально організований вмотивований процес складання дитиною твору в будь-якій формі висловлювання, що відповідає певним літературним нормам.

І. Вступна частина (організаційний момент, тема, розповідь вихователя)

ІІ. Основна частина ( зразок опису вихователя (молодша, середня група), складають розповідь за планом чи схемою (старша група)). Розповідь дітей

ІІІ. Заключна частина.

Для цього вихователь може використати прийом «Прихід чарівника», «Подумай що буде далі». Такі словесні прийоми вимагають від дітей активного мовлення, логічного мислення, уміння аналізувати та узагальнювати події. Дитині можна запропонувати скласти розповідь за опорними словами , які можна спочатку уточнити. Дорослий обирає картинки, які слід використати в розповіді (6-7 слів). Цікавим є складання небилиць на основі казок, де дитині пропонується перенести героїв до нових обставин. Змінити ситуацію у знайомій казці, придумати нове закінчення казки. Можна використати складання нової казки з улюбленими героями, пригадування, в яких ще казках живе той чи інший персонаж, розповідання від першої особи.

Переказ творів дитячої літератури

Переказ – свідоме відтворення літературного тексту в усному мовленні.

Структура заняття:

І. Вступна (орг., сюрпризний момент, худ. слово)

ІІ. Основна (читання твору, пояснення значення незнайомих слів, показ ілюстрацій, бесіда за змістом худ. твору, повторне читання твору, переказ твору дітьми)

ІІІ. Заключна (підсумок, оцінка діяльності дітей)

Для виконання завдання з переказу, дитина має навчитись уважно слухати літературний текст, розуміти основний його зміст, запам'ятовувати послідовність епізодів сюжетної лінії та способи авторського передавання змісту, свідомо, зв'язно та виразно відтворювати текст під час переказу. Твори для переказу добираються такі, які дитина в змозі самостійно відтворити.

Тексти мають відрізнятися чіткістю композиції, в якій послідовно простежуються основні події, особливого значення набуває динамічність сюжету. Персонажі казок та оповідань з яскраво вираженими рисами характеру, зрозумілими мотивами вчинків мають бути добре знайомі дітям з інших творів. Особливе значення для успішного переказу твору має мова, яка повинна бути простою для відтворення, але водночас образною, виразною, з використанням діалогів, не містити незнайомих, складних для розуміння та відтворення слів.

Опис іграшок та предметів

Описування іграшок та предметів вчить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів,знаходити для опису точні слова,визначати в предметах схоже та відмінне.

Структура заняття

1.Вступна частина(Орг.момент,повідомлення про те,що вихов.принесла іграшки або премети;вихователь ставе мету розглянути і описати їх)

2.Основна частина(Зразок опису іграшки або премета вихователем(мол. і сер. групи),у старшій групі діти описують предмети за планом або схемою)

3.Заключна частина(підсумок заняття)

Діти описують предмети в усіх вікових групах. У молодшій групі за допомогою вихователя. У молодшій та середній групах діти описують предмети за наявності,а у старшій ще й по пам’яті. Під час описування іграшки спочатку розглядають її ,визначають деталі ,якості,оволодівають відповідним словником. Потім вихователь ставить запитання щодо вигляду,якостей,дій з іграшкою. Діти підбирають слова та необхідні порівняння. На перших заняттях вихователь використовує загальний,а потім роздатковий матеріал.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗАНЯТТЯ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗВУКОМ ТА БУКВОЮ

1. Організаційний момент.
2. Закріплення вивченого:
а)Повторення вивчених звуків, букв.

б) Читання складів.
Утворення та читання складів

3. Вивчення нового матеріалу.
а)Виділення звуку з вірша.
Називання слів зі звуком (Л). артикуляція звука

б) Відгадування загадок (де слово-відгадка має новий звук)

в) Звуко – буквений аналіз слів – відгадок: лелека, мило, млин.

г) Розглядання предметних малюнків і визначення позиції звуку в словах.
Малюнки: калина, колобок, лопата, колос, вокзал, пенал.

д) Аналітико – синтетичні вправи зі звуком
Утворення складів із звуком (Л):
(Л), (А) – ЛА
(Л), (О) – ЛО
(У), (Л) – УЛ
(И), (Л) – ИЛ

4. Ознайомлення з буквою , її алфавітною назвою.
Читання вірша:
Звук непарний і дзвінкий, «Л» шанують в Алфавіті,
(Л) – твердий, а (ЛЬ) – м`який. І ти шануй, будь ласка.
Розгляд та аналіз будови букви. Пошук схожості з навколишніми предметами.

6. Викладання букви «Л» з паличок .Ниткографія (викладання з ниток)

7. Утворення та читання складів

8.Дидактичні ігри та вправи на закріплення

9. Підсумки заняття.

СХЕМА ЗАНЯТТЯ З МАЛЮВАННЯ

(ІІ молодша група)

І. (3 хв.)

1.Ігровий прийом з моральним направленням

2.Розгляд предмета

3.Зразок вихователя і обстеження зразка вихователя

4.Показ способу дій (повний, запитання)

ІІ.(11 хв.)