Якщо у Вас вдома чи в будь-якому іншому місці виникла пожежа, слід негайно дзвонити за номером 101 і викликати підрозділи вогнеборців. Але бувають випадки, коли можна спробувати самотужки приборкати полум’я – допоки пожежа не набула великого масштабу.

 

Для цього треба вміти правильно користуватися первинними засобами пожежогасіння, зокрема вогнегасниками.

Слід пам’ятати, що вогнегасники бувають різних типів:

1) за способом спрацьовування

– автоматичні – стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню,

– ручні (приводяться в дію людиною) – розташовуються на спеціально оформлених місцях;

2) у залежності від акумуляторної вогнегасної речовини

– вуглекислотні,

– пінні,

– порошкові,

– водні,

– комбіновані;

3) за обсягом корпуса

– ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л,

– промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л,

– стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.

Вуглекислотні вогнегасники можна застосовувати майже до всіх видів пожеж. Принцип їхньої дії — витіснення кисню вуглекислим газом. Оскільки засобом гасіння у цих вогнегасниках є газ, їх не дуже ефективно використовувати у великих приміщеннях, де є протяг. Але через те, що цей вогнегасник зовсім не забруднює, він найліпше підходить для гасіння чутливих механізмів та електроприладів.

Пінні вогнегасники особливо ефективні, коли горять легкозаймисті рідини (промислові мастила, пальне, фарби). Піна вкриває палаючу рідину непроникною плівкою, ув’язнюючи горючі випари і перекриваючи доступ кисню. Проте не варто застосовувати піну для гасіння електроприладів під напругою.

Порошкові вогнегасники перешкоджають горінню хімічним шляхом і є майже універсальним протипожежним засобом.

Рідинні вогнегасники ідеально підходять для гасіння паперу, дерева, пластмаси, сміття або виробів із тканини. Протипожежна сила води в тому, що вона чудово поглинає тепло. Однак не слід використовувати воду у випадку горіння займистих рідин. А оскільки вода електропровідна, не можна застосовувати її та жодного вогнегасника, в якому вона міститься, до електрообладнання під напругою.

У випадку пожежі необхідно дотримуватися основних правил користування вогнегасником:

1) взяти вогнегасник і підійти до джерела загорання;

2) висмикнути чеку, що розташовується у верхній частині вогнегасника;

3) спрямувати чорний циліндр вогнегасника (розтруб) на палаючий предмет і натиснути на рукоятку;

4) направляти струмінь на осередок вогню і злегка повертати вогнегасник з боку в бік.

Під час експлуатації та зберігання апарату заборонено:

– допускати появу на корпусі пристрою будь-яких пошкоджень;

– бити по балону;

– застосовувати вогнегасник, якщо він має виробничий брак або несправності запірного механізму;

– самостійно перезаряджати й розбирати апарат;

– використовувати пристрій для тих цілей, які не пов’язані з гасінням вогню;

 

– під час ліквідації вогнища загорання направляти вогнегасник у бік людей.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

 

Перша долікарська допомога— це першочергові рятівні дії, які потрібно зробити при аварії, нещасному випадку чи хворобі до прибуття медичних працівників. Інколи від цього залежить не тільки стан здоров’я, але й життя потерпілого.

 

Скалка (скіпка або дрібна колючка, що застрягла в шкірі)

Її видаляють голкою (булавкою) і пінцетом. Перед видаленням уражену ділянку шкіри необхідно обробити знезаражувальним або спиртовим розчином (одеколон, марганцівка, спирт). Після видалення скалки до ранки слід прикласти ватку, змочену спиртовим розчином, або змастити зеленкою чи йодом. Можна заклеїти ранку бактерицидним пластирем, щоб запобігти потраплянню інфекції.

 

Поріз, подряпина.

Уражену ділянку шкіри необхідно промити теплою проточною водою, промокнути сухою тканиною і змастити зеленкою (саму рану) чи йодом (навколо ранки). Також на ранку можна накласти антисептичну мазь та закрити її бинтом чи бактерицидним пластирем.

Синець

Обов’язково прикласти до нього, будь-що холодне: метал, грудку льоду, загорнуту в поліетилен. За годину на синці слід намалювати йодну сіточку для прискорення видужання.

Опік

Якщо опік незначний (почервоніння шкіри), то опечене місце слід підставити під струмінь холодної води, щоб зменшити температуру травмованого місця і вгамувати білль. Після водної процедури можна змастити опечене місце пінкою чи маззю проти опіків, обліпиховою олією. Не можна негайно змащувати опік жирними речовинами, бо вони створюють плівку, що запобігає доступу повітря до опеченого місця і викликає гострий біль.
Якщо на шкірі від опіку з’явилися пухирі, її необхідно обробити і закрити сухою марлею чи серветкою. У жодному випадку не можна проколювати пухирі та видаляти з них рідину! З такими опіками обов’язково слід звернутись по медичну допомогу.
При більш важких ступенях опіків (наприклад, при обгорянні) потерпілого обгортають обробленим гарячою праскою простирадлом, дають знеболювальне і негайно транспортують до лікарні.

 

Кровотеча

При носовій кровотечі слід затулити ніздрі ватними тампонами, змоченими у перекисі водню, а до перенісся прикласти холод (лід).
При незначній кровотечі з рани на кінцівці травмоване місце слід промити проточною водою, обробити перекисом водню, зеленкою та накласти щільну пов’язку.
При значній кровотечі потрібно накласти джгут на ділянку проходження великої кровоносної судини вище місця пошкодження.
Будь-де на видному місці (рукаві сорочки, пов’язці або шкірі) обов’язково треба вказати час накладення джгута. Після зупинення кровотечі слід викликати швидку допомогу чи негайно доставити потерпілого до лікарні.

 

Перелом

На місце перелому кінцівки необхідно накласти та закріпити бинтовою пов’язкою шину, у якості якої можна використати лінійку, рівну дерев’яну чи пластмасову палицю.
При переломі руки її слід зафіксувати в підвішеному стані. При переломі ноги потерпілого слід покласти таким чином, щоб зафіксованому перелому нічого не заважало.
При переломі хребта потерпілого потрібно покласти на рівну поверхню.
Після надання першої допомоги слід викликати швидку або самостійно доставити потерпілого до лікувальної установи.

 

Обмороження

З обмороженого місця зняти одяг, кінцівку занурити в теплу (не гарячу!) воду, напоїти постраждалого теплим чаєм. Обморожене місце можна також обробити спиртовим розчином та промасажувати м’якою тканиною.
У жодному випадку не можна розтирати пошкоджене місце жорсткою тканиною чи снігом — це ще більше травмує шкіру. Потерпілого слід покласти в ліжко та зігріти теплими грілками.
При більш тяжких ступенях обмороження потрібно негайно звернутись до швидкої допомоги.

 

Травми очей

При травмуванні ока його слід промити під проточною водою, накласти стерильну пов’язку та негайно звернутися до лікаря.

Укус тварини (собаки, кішки)

Місце укусу слід промити проточною водою, змастити йодом навколо рани, накласти пов’язку та звернутись по медичну допомогу. Упевнитись, що тварина має щеплення від сказу. Якщо тварина безпритульна, її треба посадити в клітку для спостереження за нею, щоб впевнитись, що вона не хвора на сказ

Блювота

Чим менша дитина тим частіше в неї виникає рвота. Основні симптоми : нудота, обличчя бліде, похолодіння кінцівок, підвищений пульс.

Допомога :

- опустити голову дитини до низу , щоб вона не захлинулася блювотними масами;

- після блювоти години 2 нічого не їсти . Дитині дають тепле пиття по 2-3 чайні ложки кожні 10-15 хв. (мінеральна вода без газу, несолодкий чай, некислий кампот);

- покласти дитину на ліжко та дати відлежатися; Якщо длювота неодноразова і супроводжується погіршенням стану дитини , то обов'язково зверніться до лікаря !!!

Судоми

Судоми поділяють на епілептичні та неепілептичні. Неепілептичні судоми з часом можуть стати епілептичними. Вони частіше спостерігаються у новонароджених та грудних дітей. Судоми можуть бути пов'язані з асфексією, внутрішньочерепною травмою, зниженням цукру в крові, судоми можуть супроводжувати інфекційні хвороби, отруєння , підвищена температура тіла. Можуть бути ознакою враження головного мозку ( пухлина , абсцес), при непритомності, колапсі, анафілактичному шоці .Черепно-мозкова травма - це головна причина переходу звичайних судом у епілептичні.

Перша допомога :

- дитину вкласти на м'яке ліжко чи підстилку , щоб під час клінічної фази ( періодичні судоми ) дитина не розбила собі голову . Разом із цим проводиться профілактика западання язика та асфексії ( збризнути обличчя холодною водою , поляпати по обличчю а в тяжких випадках дихання методом « рот в рот». Обов'язково викликайте швидку, щоб встановити причини судом.

Непритомність

Це тимчасова втрата свідомості.

Симптоми: дзвін у вухах, потемніння в очах, часте поверхневе дихання, блідість шкіри, звужені зіниці, зниження артеріального тиску .

Допомога:

- покласти дитину в горизонтальне положення ; надати доступ свіжого повітря ;

підняти нижні кінцівки;

- зняти стискаючий одяг;

- дати понюхати нашатирного спирту чи оцету.

Тепловий удар

Внаслідок дії сонячного проміння , внаслідок цього в організмі порушується процес терморегуляції. Температура тіла різко підвищується до 40-42 С , розширюються судини , уповільнюється процес кровообігу , це призводить до гіпоксії та серйозних розладів ЦНС . З'являється головний біль, запаморочення , нудота , обличчя червоне , збільшується частота серцевих скорочень.

Допомога:

- перемістити дитину в прохолодне місце ;

- надати доступ свіжого повітря ;

- обкласти дитину чимось холодним ;

- на голову покласти лід або тканину змочену холодною водою;

- намагатися зробити так, щоб дитина не втратила свідомість ( нашатирний спирт або оцет );

- бризкати на дитину холодною водою.

Укуси бджіл та ос

При укусі виникає різкий пекучий біль , який незтихає . Майже відразу з'являється набряк та почервоніння на місці укусу. В тяжких випадках може виникнути анафілактичний шок, причиною якого є сильна алергічна реакція.

Допомога:

при укусі негайно видалити жало із шкіри, прикласти холод та дати десансибілізуючий препарат ( діазолін, кетотифен, кларитин). Але якщо починає з'являтися задуха, шум у вухах, сильне напухання то обов'язково викликайте швидку ! Перша долікарська допомога при кровотечі

Кровотечі та їх характеристика:

Будь-яка кровотеча є небезпечною для людини: зменшення кількості крові, що циркулює, зумовлює погіршення діяльності серця і недостатнє постачання кис­ню до життєво важливих органів (мозок, печінка, нирки, легені).

Залежно від того, яка судина кровоточить, розрізняють капілярну, венозну та артеріальну кровотечі. При зовнішнійкапілярнійкровотечі кров виділяється рів­номірно зі всієї рани; привенознійкровотечі — витікає рівномірним струменем, має темно-вишневе забарвлення (якщо пошкоджено крупну вену, струмінь крові може пульсувати у ритм диханню); приартеріальнійкровотечі кров має яскраво-червоний колір, б'є сильним уривистим струменем (фонтаном), викиди крові від­повідають ритму серцевих скорочень.

Зупинка капілярної та венозної кровотечі

Насамперед необхідно подбатипро запобігання зараженнюхворобами, які передаються через кров, та вдягнути одноразові гумові рукавички. Щоб встанови­ти джерело кровотечі, слід оголити рану потерпілого, знявши чи розірвавши одяг.

На поверхню рани накласти стерильну пов'язку або чисту тканину (носови­чок, рушник тощо) і притиснути пальцями чи долонею. Натискати слід рівномірно, тоді кровотеча зупиниться впродовж 10 хвилин. Якщо цього не сталося, можливо, ви натискаєте недостатньо сильно, чи не в тому місці. Спробуйте натискати силь­ніше, охоплюючи більшу поверхню рани.

Не бажано тиснути на рану, якщо у ній є фрагменти кісток, сторонні предмети тощо. У такому разі для зупинки кровотечі слід використовуватикільцеву поду­шечку.Зробити таку подушечку можна з вузького бинта, шматка тканини тощо. Насамперед слід зробити петлю, обмотавши тканину декілька разів навколо паль­ців. Потім вільний кінець тканини обмотати навколо петлі, поки не утвориться кільце.

При кровотечі через поранення руки чи ноги слідпідняти пошкоджену кін­цівку,щоб зменшити приплив крові. Утримуючи підняте положення кінцівки, слід продовжувати натискати на рану.

Після зупинки кровотечі накласти на рану щільну пов'язку та перебинтувати вище і нижче місця поранення. Не варто перебинтовувати занадто міцно, щоб не порушити кровообіг. Перевірити кровообіг можна за допомогоютесту наповне­ння капілярів.У нормальному стані, при піднятті кінцівки чи натисканні на ніг­тьове ложе шкіра блідне. Опускаючи кінцівку чи припиняючи натиск на нігтьове ложе, шкіра набуває попереднього забарвлення впродовж 2-3 секунд.

Зупинка артеріальної кровотечі

Кровотечу необхіднозупинити негайно, наклавши джгут чи щільну пов'язку, щоб попередити її раптове, неконтрольоване поновлення.

Терміново викликатишвидку медичну допомогу.

При сильних артеріальних кровотечах джгута чи щільної пов'язки зазвичай недостатньо. Щоб попередити швидку крововтрату, слід натиснути наточки при­тиснення артерій— плечову (на внутрішній поверхні плеча) і стегнову. Ці точки розміщено у місцях, де артерії проходять близько до шкірних покривів і їх можна притиснути до кістки.

Способи тимчасової зупинки артеріальної кровотечі (протипоказано при переломах)

Місце кровотечі	Дії
кисть і передпліччя	руку максимально зігнути у ліктьовому суглобі до плеча і зафіксувати гумовим джгутом або ременем
гомілка і нижня третина стегна	ногу максимально зігнути у колінному суглобі, підняти гомілку до стегна і зафіксувати, підклавши м'який валик у підколінну ямку
верхня третина стегна і пахвина	ногу максимально зігнути у тазостегновому та колінному суглобах, притиснути до тулуба та зафіксувати ременем через поперек
підключична ділянка	випрямлені руки слід максимально завести за спину і стягнути у ліктьових суглобах

Накладання джгута

·         Окрім наявного гумового джгута, можна використовувати широкі еластичні матеріали (широкий ремінь, складений у декілька шарів бинт, тканину, одяг тощо).Не можнавикористовувати мотузки, дроти, вузькі ремені та ін.

·         Джгут накладаютьвище раниі якомога ближче до неї (але не на суглоб). Під джгут слід підкласти хустку, платок, рушник чи будь-яку іншу тканину.

·         Джгут слід затягнути до моменту зупинки кровотечі з рани і зникнення пуль­су нижче рани. Правильність накладення джгута визначаютьза припиненням кровотечі. Якщо джгут затягнено слабо і здавлені тільки вени, кровотеча продо­вжуватиметься, а шкірні покриви набудуть ціанотичного забарвлення.

·         Джгут надійно закріплюють тазаписують час його накладення(найкраще написати ці дані на шкірі потерпілого).

·         Джгут на кінцівці має залишатисяне більше двох годин влітку і однієї годи­ни взимку.У холодну пору року перетягнуту джгутом кінцівку утеплюють, напри­клад, за допомогою одягу.

·         Кінцівку з накладеним джгутом слід іммобілізувати. Варто постійно слідкува­ти, щоб постраждалий не зняв джгут чи щільну пов'язку.